Чи давно Ви слухали орган?
Чи у ХХІ столітті доречніше питати: «А Ви взагалі чули справжній орган?»
Туристам, яких занесе у маленьке курортне містечко Трускавець, неабияк пощастить. Адже саме у Трускавці, куди всі їдуть зцілювати внутрішні проблеми зі здоров’ям надзвичайною мінеральною водичкою «Нафтуся», а також цілим «колективом» інших – «Юзя», «Марія», «Броніслава», «Едвард» тощо, можна отримати ще й порцію насолоди для душі.
У невеличкому римо-католицькому костелі Успіння Богородиці, що розташований у самому центрі «старого» Трускавця, його курортної частини, тричі на тиждень відбуваються вечори органної музики. І якщо у Вас є вільні 2 години вечірнього часу, неодмінно відвідайте хоча б один з них. Хоча, мабуть, і всі три не набриднуть, бо програма по днях різна.

Мені пощастило, що я взагалі потрапила на вечір, але трохи не пощастило у тому, що звучав лише орган. Мела справжня завірюха, був сильний мороз, тому на вечір не приїхала жінка, яка зазвичай грає на скрипці. Я можу лише уявляти красу цього дуету – орган та скрипка. І на їх фоні – голос людини. На фоні музики Баха, Мендельсона, Шуберта звучать вірші українською, польською та російською мовами. Це і звертання до Бога, і інтимна лірика. І в такі хвилини не дивує цитата зі Святого Письма, що «Бог є любов…»
Хто ж організував це свято душі?
Ви познайомитесь з ним на самому початку вечора. Це Станіслав Чапля – людина, яка дарує насолоду музикою і словом трускавчанам та гостям курорту уже багато років поспіль. Поляк, який показує українцям, як і навіщо можна жити у суспільстві. Людина, яка подарувала костьолу друге життя.
Велику частину свого життя він присвятив відродженню костьолу. У радянські часи храм був, як тоді водилося, «перепрофільованим» спочатку під склад мінеральних добрив, потім на центр атеїзму, обсерваторію, де під куполом показували фільми. Та й куполи знесли, щоб нічого не нагадувало про релігійність споруди. Але після оголошення Незалежності пан Станіслав з активними містянами добились дозволу й почали відновлювати храм.
Зараз ця невелика споруда знов має куполи, колони і навіть частину автентичного вівтаря (1 з 7 частин, яку по частинах переховували мешканці з навколишніх сіл, а після початку відновлювальних робіт знесли до храму назад). На стінах можна побачити копії картин, які раніше, до ІІ Світової війни, прикрашали стіни храму. Їх створив молодий художник з Одеси, який віддав цьому 15 років свого життя.
У костелі майже нічого не збереглось з дорадянських часів, коли це був багатий храм курортного міста, споруджений та оздоблений на багаті пожертви відпочивальників, прикрашений ліпниною та настінними розписами. Але увагу кожного привертає ікона Діви Марії, яка пережила радянські тортури. Вражає розповідь про те, що після того, як до Трускавця увійшли червоні війська, командири вирішили порозважатись, розстрілюючи саме цю ікону з пістолета. І хоча відстань до неї становила всього декілька метрів, жоден «ворошиловський стрілок» не поцілив у голову Марії, хоча оклад ікони став суцільним решетом.
Вечори органної музики – теж відновлення традицій. Виявляється, такі вечори проводились у цьому костьолі до 1939 року, і пан Станіслав вирішив повернути до життя не лише споруду, а й те, чим вона була для мешканців та гостей курорту у польський період трускавецької історії. Саме тому у Німеччині був придбаний орган, який тепер лунає вечорами, закликаючи подумати про вічне.

Відвідати вечір органної музики Ви можете абсолютно безкоштовно, і неважливо, якого Ви віросповідання – храм приймає й католиків, і православних, і представників інших релігій. До речі, з приводу безкоштовності відвідування, пан Станіслав розповів, що йому неодноразово пропонували встановити якусь мінімальну вартість, але він затявся: колись ці вечори були для всіх бажаючих послухати орган, і тепер вони теж будуть такими ж…